Липень

Статті / Різне / Цікаво та корисно 1-07-2020, 07:13 438   

 

Середульший місяць літа вважається періодом ягід і грибів та масової косовиці сіна. Чому ж тоді його нарекли зовсім іншою назвою — липень? Спостережливий читач давно помітив, що липи починають цвісти у червні. А якщо взяти до уваги й таку деталь, що старе літочислення — а саме за ним і формувалися сучасні назви — відстає од нинішнього на чотирнадцять днів, то, природно, може виникнути думка: чи не припустилися тут похибки?

 

Традиційно на Україні росте два види лип — широколиста і дрібнолиста. Стосовно першої, то вона починав квітувати в середині червня. Від того шостий місяць, тобто наш червень, у сербо-хорватів носить назву «лидень», у словаків — «липан». Натомість у північних слов’ян сьомий місяць індентифікується з українською: у чехів діалектне «ліпен», поляків — «ліпец» і білорусів — «ліпень».

 

 

 

Відтак дехто схильний вважати, що назва в нашій мові походить все-таки од дрібнолистої липи, цвітіння якої певною мірою співпадає з початком місяця. Це дерево, особливо у нас на Україні, оповите особливою шаною. Липами обсаджували шляхи й дороги, садки та обійстя, замки і храми...

Крім цвіту, як лікувального засобу і медоносу, особливо цінувалася деревина. З неї виготовляли музичні інструменти, різьбили іконостаси, різноманітні статуетки, дитячі іграшки, робили речі господарського вжитку. Вельми похідними і практичними були діжечки, видовбані з осердя старих дерев. У липівках, а саме так називали ці посудини, тримали мед. Продукт добре зберігався, не втрачав протягом десятиліть своїх смакових і цілющих властивостей.

 

 

Зібраний з липового цвіту мед у народі називають липцем. Тому цілком ймовірно, що назва місяця пішла від липцю, періоду основного медозбору, який на Україні припадає на другий місяць літа. До речі, в усіх давніх джерелах XIX століття, зокрема і в «Словарі української мови» Б. Грінченка та «Словнику української мови» П. Білецького-Носенка, на першому місці стоїть означення липець. Справді-бо, на Україні пасічництво було особливо розвиненим, починаючи ще з Київської Русі.

Пізніше, і це підтверджують мовознавці, при уніфікації інших назв за аналогією (порівняймо: січень, квітень, травень тощо) давнє «липець» морфологічно транскриптувалося у «липень». Це сталося на початку нашого століття.

 

Крім цих назв паралельно вживалася назва іюль. Її неважко відшукати у творах І. Котляревського,  Г.Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка. Вона походить од імені давньоримського державного діяча Юлія Цезаря. Саме він у 46 році до н. е. запровадив так званий юліанський календар, котрий проіснував на території нашої країни до 1918 року.

Крім уже згаданих, були в широкому вжиткові й інші назви. Це переважно народні наклички. Давні календарі подають регіональні, «білень», від пори, коли найкраще вибілювалося полотно, «громовик» і «дощовик», періоду активних гроз і злив.

Український філолог І. Верхратський у праці «Знадоби до пізнання угорсько-руських говорів» за 1899 рік фіксує і назву «елевей» з варіантами «ілевей», «ільовець», «ілюх», що начебто походить від свята Іллі, котре відзначається 20 липня за старим стилем.

На західноукраїнських землях широко вживалися народні назви «косень» та «сінокіс» — від пори заготівлі сіна. Справа в тім, що початок місяця співпадає з масовою косовицею сіна на всій території України. Про це подав детальний опис М. Максимович у своїх чернетках до відомої праці «Дні і місяці українського селянина».

 

 

Традиційно літню косовицю сіна починали з першого вівторка Петрівки. Як тільки польовий (гороб’ячий) щавель викидав волоть, кілька літніх косарів йшли через усе село і постукуючи коси, оповіщали селян про початок трав’яних жнив. Після цього вже можна було починати косовицю сіна.

Кожен господар намагався якомога швидше впоратися із заготівлею трав. Це зумовлювалося погодними умовами і наближенням жнив.

Відтак ті господарі, які мали сінокоси на далекій відстані чи значні угіддя, що вимагали додаткової робочої сили, влаштовували толоки.

Ця форма колективної взаємодопомоги була добровільною і неоплачуваною. Господар зобов’язувався лише відвозити і привозити косарів, ситно, чотири рази в день харчувати.

Косарі, які зібралися на толоку, обирали з-поміж себе отамана. Як правило, це був найдосвідченіший ґазда. Він першим прокладав загінку, керував, тобто визначав початок і кінець роботи, узгоджував перепочинки тощо. Крім нього обирали ще й осавулу, надійного помічника.

Місце постою косарської толоки називалося кошем. Тут обідали, відпочивали, тримали харчі і воду, господарське причиндалля.

 

 

Умовним знаком для коша була управлена в землю висока гілка. Крім косарів, на толоки виїздили жінки та дівчата. Вони розпушували сіно, щоб швидше сохло, згрібали його і складали в копички. Цей процес називався потрушинами.

Починаючи косовицю, отаман звертався до господаря з традиційною приказкою: «На сіно гнойок, а на волики лойок!».

За дощової погоди толоківці намагалися заспокоїти господаря у такий словесний спосіб: «Хоч сіно і чорне буде, та зима біла, поїсться...».

Косовиця сіна надто важка й відповідальна робота. За короткий час потрібно було скосити і згребти траву. Тому використовували весь світловий день. А щоб якось скрасити тяжку працю, люди намагалися розвеселити себе піснями. Проте релігійні канони під час посту суворо забороняли співати будь-яких пісень. Винятком була косовиця сіна. В цей період дозволялося виконувати лише петрівочки. Косарі, проклавши останню гінку, ставали в шеренгу і, тричі промантачивши коси, кидали поперед себе. Отаман звертався до господаря: «Спасибі Богу за допомогу! Спасибі й вам, панам-отаманам і хазяїнам, що день уробили і нікого не били!». Останнє звернення стосувалося тих, хто хитрував під час роботи. За звичаєвим правом отаманові дозволялося виносити присуд, а це кілька разів вдарити мантачкою хитруна. Увечері толоківці поверталися до оселі господаря. Вінцем завершеної роботи були пісні.

 

ЧИНЯЙ, ПАНЕ, ВОРОТА –
ЙДЕ ТВОЯ РОБОТА,
ЧИНЯЙ, НЕ БАРИ,
З'ЇДЯТЬ КОМАРІ
ЧИНЯЙ, ПАНЕ, КОМІРКУ,
ДАВАЙ ГРЕБЦЯМ ГОРІЛКУ,
ЧИНЯЙ, НЕ БАРИ,
ЗЇДЯТЬ КОМАРІ!
ЧИНЯЙ, ПАНЕ, СІНИ,
ЩОБ ГРЕБЧИКИ СІЛИ,
ЧИНЯЙ, НЕ БАРИ,
ЗЇДЯТЬ КОМАРІ/
ЧИНЯЙ, ПАНЕ, ХАТУ,
ДАВАЙ ГРЕБЦЯМ ПЛАТУ,
ЧИНЯЙ, НЕ БАРИ,
ЗЇДЯТЬ КОМАРІ,
КУСАЮТЬ І ТНУТЬ —
ДИХАТЬ НЕ ДАЮТЬ!

 

Господиня вже чекала толоківців, приготувавши смачну вечерю, яка називалася косаркою. Отаманові вона підстеляла подушечку, а інших обдаровувала теплими словами подяки. За вечерею толоківці також виконували петрівчанські пісні. Такі косарські звичаї існували на Подніпров'ї. В інших регіонах України вони мали свої відмінності. З огляду на те, що переважна більшість обрядів уже зникла, зупинимося на деяких з них, що мають етнографічну цінність.

При гуртовій заготівлі сіна отаманів вибирали практично на всій Лівобережній Україні. Найбільш відомою була така форма. Косарі шикувалися «журавлем», тобто в шеренгу. За більшістю голосів отаманом ставав той, хто найшвидше косить. У його обов’язки входило подавати сигнал про початок і закінчення роботи, робити перепочинки, періодично підправляти коси. Сповіщав про це отаман трьома постуками мантачки. Ця форма існувала і при колгоспних сінокосах.

Перший покіс починали від сходу сонця. Ця обрядова-ритуальна дія мала і практичний сенс — сонце не засліплювало очі. По закінченні косовиці, на кінці лану залишали жмут некошеної трави. Його перев'язували тонким перевеслом, прикрашали квітами і клали окраєць хліба та дрібок солі. В народі його називали «трав’яним дідом», символом завершення сінокосу.

Якщо отаман виявлявся «скаженним», тобто швидко косив і за ним не встигали інші чи рідко подавав сигнали на перепочинок, то йому, як правило, намагалися «підправити» косу. Хтось з толоківців непомітно натирав косу шматком міді. Після цього коса важко стинала траву. У перший день сінокосу косарям обов’язково клали у торбину кілька варених яєць, «щоб солодким було сіно». Ввечері, повертаючись з роботи, толоківці перев’язували коси трав'яними перевеслами. Це для того, щоб «не боліла спина».

Успіх у косарюванні залежав насамперед від знаряддя праці. Недарма казали, що з поганою косою і добрий косар упріє, бо коса любить хитрого, а ціп дурного. Тому велике значення мала якість металу, з якого виготовлена коса. Виявляли це в такий спосіб: на прут крапали слину і зверху клали соломинку. Якщо вона перекручувалася і ставала в напрямку коси, то такий вибір вважався непоганим. Чим кращий був метал, тим швидше перекручувалася соломинка. А вправні косарі ще й славилися вмінням добре поклепати та відмантачити косу.

 

 

Опріч індивідуальних сінокосів, були й громадські. Заготовлене на них сіно розподілялося порівну. Але не завжди щастило це зробити, що й викликало громадські конфлікти. Щоб якось полагодити їх, здебільшого вдавалися до традиційного народнозвичаєвого права. В таких випадках кожну ділянку викошували окремо. Визначали їх за сортом трави — болотяна, лугова, берегова чи низова. На кожній окремій ділянці нагрібали стільки копиць, скільки було претендентів. Потім заготовляли таку ж кількість номерків, виготовлених з дерева або паперу. Процифровані номерки, копіями яких позначали копички, скидали в кашкет і перемішували. Сліпе витягування номерків позбавляло будь-яких нарікань і конфліктів.

 

 

Трави для сінокосу традиційно ділили на два види, солодкий і гіркий. До першого відносили трави, котрі ще не вистигли; якщо ж сінокіс жовтів, тобто перестоювався, його називали «гірким». Перевага останнього в тому, що саме з нього отримували найбільше сухої маси, оскільки перестояне сіно майже не всихалося. У народі чітко розмежовували і якість сіна. Вона залежала від сорту трави.
Найпоширенішими були щавель, очерет, тонконог, жаб’яча м’ята, палахи, татарське зілля, рогоза, канарейчик, биригова цибуля, лусковка тощо.

Кожен господар намагався якомога швидше перевезти сухе сіно додому. Перед тим, як скласти його в стіжок чи на горище, відбирали певну частину для обрядових потреб. Це мала бути м'яка, пахуча і з живокостем трава. З неї напередодні Різдва і Нового року робили кубельце для куті. На такому сіні тримали горщик з обрядовою стравою. При цьому господиня, запасаючись сіном, казала: «На озвар і кутю, щоб курчата лупились до путтю».

Із закінченням Петрівки завершувалася й косовиця сіна. З цього приводу казали: «Пішло уже мені, як з петрівського дня» чи «День не петрівський, язик не попівський , по двічі говорити». В останній день посту, тобто 12 липня, припадає свято Павла і Петра. До цього часу селяни мали повністю, впоратися з косовицею сіна, бо вже настигали жнива зернових. На свято Петра і Павла годилося накосити бодай сніп ячменю. Цей день вважався і святом пастухів.

 

На Полупетра (13 липня) сільська молодь збиралася на гойдалки. На лісовій галяві хлопці, прикріпивши до кремезної дубової гілки дві тички, робили орелю. Біля неї і проводили молодіжні гулі.

Нарешті надходив Прокіп, котрий припадає на 21 липня. Його чекали з особливим нетерпінням. В офіційній структурі народного агрокалендаря цей день вважався початком жнив зернових культур. Щоправда основні жниварські роботи все-таки припадали на серпень.

 


Завершуючи розповідь про липень, не можга не згадати про одне з найпоетичніших свят. Уважні читачі, напевно, здогадалися, що мова йде про Купала, котре відзначають у ніч з 6 на 7 липня. Оскільки цьому дійствові присвячене окрема розвідка, не будемо на ньому детально зупинятися. Первісне язичеське Купало (у цей день кожен мусив скупатися, тобто очиститись водою, а звідси й назва) пізніше транскриптувалося в Івана Купала. Християнство змушене було об'єднати давній обряд з ім'ям пророка Іоанна Хрестителя.

Проте язичеський сюжет свята залишився не зміненим у своїй основі. Обряд Купала уявлявся нашими пращурами насамперед як форма самоочищення від злих духів за допомогою води і вогню. Тому напередодні влаштовували спеціальні дійства, за допомогою яких позбавлялися від нечистої сили, зокрема відьом.

 

Як відомо, віра в реальне існування відьом міцно жила серед сільського населення. За уявленнями наших пращурів існувало дві категорії цих казкових персонажів. Власне відьма, як дух нечистої сили, котра постійно перебувала в спотвореному образі. Разом з тим були й відьмачки. Це реальні люди, які жили поруч, але вночі могли перевтілюватися в «нечисту силу», тобто ставати відьмами. Це мстиві й жорстокі покручі. Вони доїли чужих корів, приносили окремим людям всілякі біди тощо.

 

У народі існувало безліч переказів про цих химерних істот. Подібні зразки усної оповідної творчості широко використовували Г. Квітка-Основ’яненко, М. Гоголь, Т. Шевченко та інші письменники. Як засвідчують історичні джерела, нерідко на окремих людей, якщо їх запідозрювали у відьмацтві, влаштовували гоніння: піддавали анафемі, вигонили з села (згадаймо повість О. Купріна «Олеся», яка написана на конкретному факті), а в деяких випадках і страчували. Досить поширеною була практика прилюдно відтинати волосся в жінок-відьмачок. Такий вчинок начебто позбавляв особу можливості «перевтілюватися в нечисту силу»...
Здається, ні в що так сліпо не вірили люди, як в існування відьом.

Так ось, щоб очиститись від чаклунів, напередодні Купали люди вдавалися до магічних дійств. Вони вважали, що саме в переддень свята відьмачки влаштовують свої гульбища. Тому старші люди потайки приносили з лісу осикові галузки і вночі затикали ними ворота, двері, обвішували комору і хлів. Вранці, виганяючи корів до череди, обкурювали тварин «осиковим димом» та зіллям.

 


Після цього в обідню днину чи надвечір хлопці витягували з тину суху жердку, прив’язували до неї куля і йшли до толоки. Біля вправленої у землю тички збиралися односельці. Жінки ставали з одного боку, а чоловіки — з іншого. Натомість підпалювали солом’яного куля. Доки горів вогонь, присутні співали пісень приблизно такого характеру:


КУПАЛЬСЬКОЇ НОЧІ,
ВИДРАВ ЧОРТ ВІДЬМІ ОЧІ,
ЩОВ ЖИТОВ НЕ ЗАСІВАЛА,
ЩОВ КОРІВ НЕ ЧАРУВАЛА...

 

Як тільки жердка догоряла й падала долі, юнь перестрибувала вогнище.

 

 

Потім попіл розгрібали заступами та розмітали віниками, щоб «не сходилися відьми». В інших селах того ж Овруцького повіту замість жердки ставили на вигоні соснову гілку, обрамлювали її квітами, пацьорками і навіть свічками. Провівши довкола неї обрядові дії, гілку підцалювали. Якщо від неї залишався цурпалок, то його несли до річки й кидали у воду.


Увечері літні жінки клали в горщик з водою осикові тріски та цідилку і варили в печі. Вважалося, що саме в цей час має НЕОДМІННО прийти за позичкою відьмачка. Господарі пильно стежили, хто ж навідав оселю. Як правило, таким людям нічого не позичали. Коли ж прохач залишав хату, то йому вслід кидали вуглину чи дрібок солі. Це, начебто, мало порятувати родину від «нечистої сили».

 

А дівчата плели вінки і пускали їх за водою, щоб вони показали «до якого берега пристати, з ким скінчити дівувати», тобто – за кого вийти заміж. Адже вважалося, що який парубок спіймає вінок дівчини, за того їй і заміж іти. Тож дівчата плели різіні вінки, щоб впізнати свій у парубочих руках, а парубки намагалися підгледіти який віночок у якої, щоб не виловити з води вінок нелюбої дівчини. Та це,  звісно, було дужче схоже на жарт, адже ніхто нікого не примушував одружуватися. А от якщо й справді парубок приносив коханій дівчині її вінок, то це вважадося справжнім виявом уваги та любові, адже він зміг впізнати його серед багатьох інших.

 

 

Ось такий він чудовий середній місяць, вінець літа – липень.

 

 

За матеріалами petrukiv.te.uа

  • Подобається
  • 0
  • Не подобається

У даній публікації ще немає коментарів. Бажаєте почати обговорення?

Додати коментар


    «    Липень 2020    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    2728293031 
Субота
хмарністьтемпература, °Cвітер, м/с
0...00-0
(Пд)

05.07День Військово-Морських Сил Збройних Сил України
07.07Свято Івана Купала
15.07День українських миротворців
  НБУ
валюта вартість
  • ОВЕН
    День благоприятен для строителей, для занятых в сферах техники и услуг. Возможно, у Вас появится желание что-либо изменить в жизни. Не стоит планировать на сегодня серьезную работу и важные встречи. Не назначайте на сегодня деловые переговоры.
  • ТЕЛЕЦ
    День предвещает отказ высокопоставленных лиц поддержать Вас. Друзья могут пригласить в театр или в кино. Дела назначенные на сегодня, пройдут на редкость удачно. Не будьте неблагодарными.
  • БЛИЗНЕЦЫ
    Сегодня Вы бодры и инициативны, все дела будут удаваться. Ваша прямота и откровенность помогут развеять недоговорённости. Проверяйте срок годности на препаратах, которые Вы собираетесь употребить, ни в коем случае не превышайте дозировку. Отправляясь всей семьей на дачу, в лес.
  • РАК
    Благодаря Вашему опыту сегодня удастся правильно распорядиться имеющими средствами. Не исключено, что вечер Вы проведете с близким человеком в романтичной обстановке при свечах. Скорее всего, именно этот день позволит Вам прийти к согласию с партнёром или обрести мир в душе. Будьте осторожны с автомобилем.
  • ЛЕВ
    Этот день - отличное условие для активного отдыха с семьей, для занятий спортом. Не забывайте, что прежде чем принять какое-либо решение, необходимо внимательно изучить ситуацию. Страдающим болезнями желудка рекомендуется исключить сегодня из своего меню соленое и острое. Велик шанс найти покровителя или спонсора.
  • ДЕВА
    Сегодня Вы будете пользоваться редким успехом у противоположного пола. Возможно, у Вас появится желание что-либо изменить в жизни. Сегодня может быть прибыль от дела, в которое Вы вложили массу средств и энергии, либо материальное поощрение. Увлеченный и долгий труд - вот символ сегодняшнего дня.
  • ВЕСЫ
    Очень вероятно, что день начнется с конфликта. Друзья могут пригласить в театр или в кино. Необходимо ограничить соленую, жирную и острую пищу. Вероятно романтическое знакомство с человеком издалека.
  • СКОРПИОН
    Сегодня Вы получите удовольствие от любой физической нагрузки - так Вы сбросите накопившееся напряжение. Ваша прямота и откровенность помогут развеять недоговорённости. Подходящий момент для визита к врачу за рецептом необходимого лекарства. Уделите больше внимания детям.
  • СТРЕЛЕЦ
    День будет напряженным с самого утра. Не исключено, что вечер Вы проведете с близким человеком в романтичной обстановке при свечах. Скорее всего, вас ждут сегодня материальные затруднения. Не стоит расслабляться! Вам необходимы сегодня воля и разум.
  • КОЗЕРОГ
    Вы почувствуете сегодня эмоциональный подъем, однако ни в коем случае не теряйте благоразумия. Не забывайте, что прежде чем принять какое-либо решение, необходимо внимательно изучить ситуацию. Если решается жилищный вопрос, то необходимо будет "покрутиться", чтобы не остаться в дураках. Перегрузки чреваты нервным срывом.
  • ВОДОЛЕЙ
    День хорош для занятий искусством, но никак не бизнесом - Вы сегодня слишком рассеянны. Возможно, у Вас появится желание что-либо изменить в жизни. Хороший день для любой работы и общения с теми, кто близок Вам по духу. Повысится Ваша деловая активность.
  • РЫБЫ
    Cсегодня есть опасность попасть под влияние собственных иллюзий и самообмана. Друзья могут пригласить в театр или в кино. Возможна встреча с человеком, с которым Вы некогда были связаны по работе и не виделись очень давно. Непредвиденные событие может привести к серьезным конфликтам дома.
                 
Відкриваючи Гуляйпільський інформаційний портал, ви улюблені користувачі, маєте змогу переконатись, що Гуляйполе має славний славне минуле. Тому на Гуляйпільському інформаційному порталу ви познайомитесь з історією району. В розділі Гуляйпільського інформаційного сайту зможете переглянути з історичними фото Гуляйполя. На сторінках інформаційного пізнавального громадського сайту легко прочитати історію селища Залізничне та сіл Гуляйпільського краю та Гуляйполя. А ще, до ваших послуг, Гуляйпільський інформаційний портал показує з новини подіями Гуляйполя, Гуляйпільського району, Запорізької області, України та світу. Дозвольте відмітити, що Гуляйпільський інформаційний портал функціонує на основі відвертості та доступності, і ми виходимо в інтернет не лише, щоб повідомити про себе, ми хочемо використовувати його як новий, ефективний засіб спілкування, тож на сторінках сайту Гуляйполя, ми чекаємо статті від вас та ваші відгуки. А ще в розділі "Оголошення" запрошуємо поділитися інформацію стосовно купівлі - продажу, обміну та роботи Гуляйполя. Також у вас є можливість привітати своїх рідних, друзів, колег на ресурсі міста Гуляйполя. І ще багато є цікавих розділів та фактів. Сподіваємось, що Гуляйпільський інформаційний портал, стане для вас доступним та актуальним для створення інформативного, відкритого і всебічного діалогу, і просто улюбленим місцем спілкування в Гуляйполі. Гуляйполе це Україна, Gulaypole in UA! теги: гуляйполе, гуляйполе портал, гуляйполе місто, гуляйпільський портал, новини гуляйполя, статті про гуляйполе